Співпраця школи, влади та громади: результати моніторингу впровадження проекту DOCCU в Одеській області

FacebookTwitterGoogleVkontaktePinterestOdnoklassniki


На базі Одеського обласного інституту удосконалення вчителів 23 червня відбулась зустріч експертів з моніторингу доктора наук з державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, професора Лукіної Т.Л. та кандидата політичних наук Національної академії державного управління при Президентові України, доцента Семенець-Орлової І.М. з учасниками проекту DOCCU «Розвиток громадянських компетентностей в Україні».

У зустрічі взяли участь педагоги та учні навчальних закладів Одещини: ЗОШ №11 м. Білгорода-Дністровського, Нерубайського НВК «школа-гімназія» Біляївського району, Великодолинської ЗОШ №2 Овідіопольського району, НВК №84 Одеської міської ради, Любашівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – гімназія» Любашівського району.

В ході інтерв’ю педагоги поділилися з Тетяною Лукіною думками стосовно тих процесів, які були започатковані в школах завдяки участі у проекті. В першу чергу вчителі зазначили, що на момент початку участі у проекті школи мали певний досвід демократичного врядування, однак саме проект DOCCU дав можливість переосмислити його суть, оновити підходи, окреслити напрямки вдосконалення, втілювати нові форми і методи роботи з учнями та батьками, а саме головне сконцентрувати увагу на тому, що демократизація врядування в школі є пріоритетним напрямком розвитку школи, адже є умовою для успішної соціалізації учнів.

У цікавій інтерактивній формі провела інтерв’ю з учнями Інна Семенець-Орлова, в ході якого учні поділилися своїм баченням демократичної школи та демократичного вчителя, обговорили важливість для розвитку громади необхідності реалізовувати соціальні проекти, роль учнівського самоврядування в життєдіяльності школи. Важливим було питання, на скільки шкільне середовище сприяє дотриманню прав дитини, які демократичні цінності покладені в основу взаємовідносин вчителів та учнів.

Під час обговорення результатів реалізації проекту педагоги зазначили, що розвиток демократичного суспільства обумовлений в першу чергу вимогою часу. ХХІ століття. З огляду на досвід європейських країн у сфері формування і розвитку демократичного суспільства та незадоволеність більшості наших громадян реаліями свого існування та прагнення змінити життя на краще, сам час спонукає нас створювати нову Україну. А майбутнє нової України сьогодні навчається в школі, і від них буде залежати наше майбутнє вже через десяток років. Який буде випускник школи, таким буде майбутній президент, майбутній міністр, майбутній прокурор, майбутній суддя… Тому нам потрібно працювати над створенням нової української школи, яка стане міцним соціальним інститутом, мікроспільнотою, самоврядування якої буде основане на принципах взаємоповаги, взаємовідповідальності, взаємоучасті, відкритості та прозорості. І двері нової школи відкриті для всіх: сім’ї, громади, влади. А почати будувати нову Україну, нову українську школу потрібно з себе. Вчителі проявляють самокритичність, усвідомлюючи, що потрібно відходити від авторитаризму і змінювати себе, бути учням прикладом у всьому. Лише вчитель, який живе, як навчає, є справжнім вчителем. Тому такі демократичні цінності як толерантність, взаємоповага, визнання багатоманітності, емпатія, пошанування людської гідності, верховенство права, свобода та відповідальність мають бути притаманні кожному вчителеві, котрий заходить в клас вчити дітей жити, жити в правовому соціальному демократичному суспільстві. Педагоги одностайні в думці, що демократії не можна навчити на окремому уроці, нею повинно бути просякнуте все шкільне життя.

В ході обговорення питання, які труднощі виникають у педагогів на шляху демократичних перетворень у врядуванні школи, педагоги зазначили, що одним із викликів для шкіл щодо налагодження співпраці «школа – сім’я – громада» є певна пасивність батьків, громадськості та влади, щодо участі у  життєдіяльності школи. Однак шкільні колективи працюють над тим, щоб розвивати партнерські стосунки з місцевими громадами за принципом: «ми всі працюємо разом на загальну користь», і велику роль у налагодженні взаємостосунків школи з місцевими громадами відіграють соціальні проекти, які ініціюються учнями та реалізовуються за участі батьків та громадськості.

Ще однією гострою проблемою, як зазначили педагоги, є формалізм в автономії школи. Так зокрема, не зважаючи на те, що в нормативних документах МОНУ школам надається автономія у вирішенні певних питань щодо організації навчально-виховного процесу, на ділі школи є в певній мірі обмежені в цьому. Питання полягає в тому, на скільки органи влади, які займаються управлінням освітою, спроможні взаємодіяти зі школами на принципах демократичного управління.

Тетяна Лукіна та Інна Семенець-Орлова зазначили, що думки педагогів та учнів щодо досягнень у розвитку демократичного врядування в школах, а також щодо проблем і потреб, які виникають на шляху демократичних перетворень, є дуже важливими для можливостей подальшого розвитку проекту DOCCU.

Регіональні експерти та координатори проекту щиро вдячні педагогам, які в рамках участі в проекті DOCCU, реалізують в навчальних закладах нові підходи до формування громадянської компетентності та разом з учнями і батьками розвивають демократичне врядування в школах.

FacebookTwitterGoogleVkontaktePinterestOdnoklassniki


Напишіть відгук