Дослідження реформи профільної середньої освіти. Аналізуємо результати
Чи готові громади до впровадження реформи профільної середньої освіти? Що думають про реформу голови територіальних громад, керівники шкіл, батьки та самі учні?
Щоб дізнатися відповідь на запитання, Київський міжнародний інститут соціології у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит Міністерства освіти і науки України провели масштабне всеукраїнське соціологічне дослідження «Реформа профільної середньої освіти». Учасниками опитування стали 80 000 респондентів із 300 територіальних громад в усіх регіонах України.
Обговорення реформи
▪️ 74% голів територіальних громад вже активно консультуються із закладами освіти щодо старту у 2027 році реформи профільної середньої освіти. Проте близько чверті голів ТГ (23%) та депутатів місцевих рад (24%) лише планують розпочати обговорення, чекаючи на рекомендації від МОН.
▪️ 99% керівників ЗЗСО підтверджують, що в їхніх громадах триває активне обговорення реформи. При цьому, 63% зазначили, що попереднє обговорення реформи відбувається на рівні громади, 61% — у межах школи, а 57% — обговорюють це питання з відділами освіти.
Поінформованість і готовність вести діалог
▪️ Лише 66% голів ТГ, 51% керівників ОУО і 49% керівників ЗЗСО вважають, що мають достатньо інформації, аби вести дискусії на цю тему зі своїми громадами. Інші ж визнають, що мають певне розуміння, але не впевнені, що цього вистачить для ведення аргументованих розмов із педагогічними колективами та громадськістю.
▪️ Більшість керівників громад готові до діалогу. 77% голів ТГ виявили готовність вести дискусії як з педагогами, так і з місцевими жителями, щоб роз'яснити суть реформи. Водночас 7% голів зазначили, що готові обговорювати реформу лише з мешканцями, а 3% — тільки з педагогічними працівниками.
Батьки та учні: рівень обізнаності та підтримка профільного навчання
▪️ 55% батьків учнів 10–11 класів уже чули про запровадження трирічного профільного навчання, яке передбачає поглиблене вивчення певних предметів та можливість додаткового вибору тих предметів/курсів, які відповідають інтересам учнів. Серед батьків учнів 5–6 класів обізнаність трохи нижча — 53% знають про ці зміни. Рівень інформованості серед самих учнів дещо нижчий: лише 47% старшокласників знають про реформу та її деталі.
▪️ Щодо підтримки ідеї профільного навчання, більшість батьків і учнів висловлюються позитивно. 85% батьків учнів 10-11 класів, 78% батьків учнів початкових класів (5–6 класів) і 85% самих старшокласників вважають запровадження профільного навчання хорошою ідеєю. Учні старших класів особливо підтримують можливість самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення.
Готовність створювати академічні ліцеї
▪️ 81% голів ТГ та 77% депутатів загалом підтримують цю ідею, проте лише 42% голів ТГ і 37% депутатів повністю впевнені, що їхні громади готові до цього кроку. Щодо співпраці з іншими громадами, 56% голів ТГ та 59% депутатів готові до об’єднання зусиль, але лише за умови, що ліцей буде розташований у їхній громаді. Лише 8% голів ТГ і 7% депутатів підтримують створення ліцею на території іншої громади, а третина взагалі проти цього або не визначилися.
▪️ Організація харчування та проживання у пансіонах. Більшість голів громад та керівників ОУО вважають, що ці видатки мають забезпечувати засновник і держава (такої думки 44% голів ТГ та 46% керівників ОУО), або ж засновник та інші громади (такої думки 17% голів ТГ та керівників ОУО).
Потреби та застороги громад
▪️ Фінансування для створення сучасної матеріально-технічної бази у школах та ліцеях. 72% голів ТГ зазначають, що для якісного впровадження профільного навчання потрібні додаткові ресурси для оснащення закладів освіти.
▪️ Підвищення кваліфікації вчителів для роботи за новими стандартами. 68% керівників ЗЗСО вказують на необхідність проведення тренінгів для педагогів, щоб вони могли ефективно викладати профільні предмети.
▪️ Транспортна доступність до закладів освіти, особливо у сільській місцевості. 53% голів ТГ висловлюють занепокоєння щодо потенційних труднощів, з якими можуть зіткнутися учні з віддалених населених пунктів при відвідуванні академічних ліцеїв через недостатньо розвинену транспортну та інфраструктурну мережу.