Планування реформи старшої профільної школи: пройшли обговорення змісту освіти

Триває робота Міністерства освіти і науки України над розробкою Стратегії впровадження реформи старшої профільної школи, що має стартувати вже у 2027 році. В цьому процесі Проєкт  DECIDE виступає партнером МОН. Зокрема, організовує діалогову платформу для обговорення ключових аспектів цієї реформи.

Цього тижня, 17-18 жовтня, у Києві за підтримки Проєкту DECIDE провели обговорення моделей змісту освіти та підходів до профілізації старшої школи. У перших експертних сесіях взяли участь розробники проєкту Державного стандарту старшої профільної освіти, представники громадського сектору, керівники та експерти МОН, управлінці освітою різних рівнів, а також керівники закладів загальної середньої, передвищої та професійно-технічної освіти. Ділимося ключовими тезами.

Якою буде модель старшої профільної школи?

Вибір між академічним та професійним спрямуваннями передбачає різний набір предметів. Тож одним з найважливіших питань є формування переліку предметів інваріантної частини навчальних програм та їхнє співвідношення.

Так, учасники та учасниці дискусії обговорили:– яким має бути співвідношення інваріантної та варіантної складової для академічної та професійної частини;– скільки та які рівні «опанування» предметів мають бути в різних освітніх галузях;– чи потрібен «перехідний» 10-й клас;– яку систему обрати для моделі СПШ: класно-урочну або потоково-модульну модель;– якою має бути модель оцінювання для вступу в академічні ліцеї та після здобуття повної загальної середньої освіти;– яким має бути розподіл максимальної кількості предметів для кожного класу (10-12).

Які підходи застосовувати при формуванні профілів навчання?

Для вибору освітньої траєкторії є декілька можливих варіантів, від фіксованих профілів, які передбачають поглиблене вивчення конкретних дисциплін, до вільного вибору учнем власної освітньої траєкторії.

Серед питань, які обговорювалися у робочих групах:– забезпечення доступу до бажаних профілів для учнів з сільських територій;– взаємозв’язок профілів потребами ринку праці та ЗВО;– місце спеціалізованих шкіл, зокрема наукових ліцеїв, у мережі старшої профільної школи;– перспективи запровадження кредитно-модульної системи у старшій профільній школі;– особливості кадрового забезпечення;– мінімальна наповнюваність класів/груп;– фіксовані профілі: кількість, дисципліни, предмети/курси;– підходи до формування освітньої траєкторії мультипрофільного навчання;– комбінований підхід: формування різних наборів предметів, з яких учень має вибрати певну кількість предметів визначеного рівня;– комбінований підхід: визначення напрямів (рамковий перелік предметів).

Обговорення та дискусії продовжуються!

Нагадаємо, що перша установча сесія пройшла 19 вересня, до неї долучилися більш як 100 експертів. Друга стратсесія запланована на листопад-грудень – в її межах презентують результати аналітичної роботи, зокрема дослідження умов впровадження реформи старшої профільної школи в Україні та демографічний прогноз.