Реформа профільної середньої освіти: що думають голови громад та керівники органів управління освітою різних областей?
В межах громадських обговорень у Львівській, Полтавській, Чернігівській, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Миколаївській та Рівненській областях учасники проходили опитування на початку та наприкінці заходів щодо обізнаності та готовності до реформи профільної середньої освіти.
Результати опитування до обговорень засвідчили:
1. Найбільш обізнаними себе вважали управлінці органів місцевого самоврядування у Львівській та Полтавській областях. Там відповідно 93% та 92% учасників зазначили, що вони цілком та скоріше розуміють «правила» реформи.
2. Учасники з Одеської (71%) та Івано-Франківської (74%) областей найбільше потребували додаткової інформації. В цих регіонах також було найбільше тих, хто вважав правила впровадження реформи незрозумілими — 20% та 18% відповідно.
Перед обговореннями громади оцінили свої шанси на створення академічних ліцеїв. У Київській області управлінці були найбільш впевненими серед усіх, що матимуть академічний ліцей у громаді, про що заявили 83% опитаних. У Львівській області цей показник становив 68%, а в Одеській — 67%. У Рівненській області лише 30% учасників були впевнені у створенні у ліцею, а в Чернігівській — 43%.
Учасники громадських обговорень, готуючись до заходу, хотіли дізнатися більше про:
– алгоритми впровадження профільної середньої освіти;
– критерії для академічних ліцеїв;
– фінансування реформи;
– терміни створення мережі;
– зміни до законодавства;
– принципи формування мережі академічних ліцеїв.
Після обговорень багато учасників повідомили про значно краще розуміння підходів до впровадження реформи. В Одеській області 61% учасників зазначили, що правила стали цілком зрозумілими, а у Полтавській — 57%.
У Полтавській області найбільше учасників (98%) зазначили, що правила реформи стали цілком та скоріше зрозумілими, тоді як на початку таких відповідей було 92%. В Одеській області цей показник зріс з 71% до 97%, а в Івано-Франківській — з 74% до 93%. Це демонструє значний прогрес у розумінні реформи.
Найбільше про зміну розуміння суті реформи у підсумку обговорень зазначали в Одеській (85%), Миколаївській (77%), Івано-Франківській (74%) та Київській (73%) областях. Тут найчастіше обирали відповідь «суть реформи стала більш зрозумілою». Найчастіше відповідь про те, що розуміння суті реформи не змінилось, адже і так було все зрозуміло, спостерігаємо у Львівській (42%) та Полтавській (40%) областях.
Після обговорень громади знову оцінили свої шанси на створення академічних ліцеїв. У Львівській області частка учасників, що планують мати академічний ліцей, збільшилась з 68% до 76%. У Київській області показник залишився на рівні 83% як на початку, так і після обговорень.
У Рівненській та Чернігівській областях найменше учасників зазначили, що планують мати академічний ліцей — 43% та 38% відповідно.
Під час обговорень також йшлося про співробітництво територіальних громад для утворення спільного академічного ліцею. Більшість учасників обговорення цілком та скоріше готові до співпраці з іншими громадами. Однак відповіді різнилися залежно від того, чи матиме громада власний ліцей: більш охочими до співпраці все ж були громади за умови, що матимуть ліцей на своїй території.
Найбільш охочими до співробітництва були учасники обговорень на Рівненщині — 50% респондентів цілком готові до співпраці з іншими громадами. Найрідше ствердну відповідь обирали учасники в Івано-Франківській (16%) та Чернігівській (18%) областях. Категорично не розглядатимуть таку можливість найчастіше в Київській (15%), Івано-Франківській (11%) та Миколаївській (10%) областях.